Cимволічне значення традиційних орнаментів в кримсько-татарському декоративно-прикладному мистецтві

Cимволічне значення традиційних орнаментів

Постановка проблеми. Культура будь-якого народу визначає його духовну унікальність. Вона виявляє його творчі сили і здібності, одночасно будучи надбанням всього людства. Народ, що зберіг у своєму мистецтві, а саме, в орнаменті свої традиції, культуру, є вічним. Процес відродження народних традицій — важлива складова частина в сучасному образотворчому мистецтві кримських татар.

В даний час відродження національної культурної спадщини набувають особливої ​​важливості нерозривно пов’язану з проблемою самовираження народу в сучасному світі. Аналіз за елементами орнаменту, який представляє в цілому систему символів, дозволяє простежити генетичні зв’язки кримських татар з різними етносами в мистецтві. Популяризація та збереження культури кримськотатарського народу.

Мета статті. Проаналізувати джерела народної творчості кримських татар і вивчити символіку в кримсько-татарському орнаменті.

Виклад основного матеріалу. Актуальність розгляду творчості кримськотатарського народу продиктована тим, що протягом багатьох десятиліть він був позбавлений можливості вивчення рідної культури і традицій народного мистецтва. У сучасному мистецтві кримських татар простежується вплив узбецької і української культур це пов’язано з тривалим проживанням після депортації з рідних місць в Узбекистан і в складі  України [8, С. 18-26]. Образна інтерпретація мотивів набуває середньоазіатський колорит, виникає нове трактування мотивів, пов’язана з впливом слов’янського мистецтва.

Сучасне образотворче мистецтво кримських татар після півстолітнього вигнання починається з чистого аркуша. У молодих художників з’явилася можливість в повній мірі розкрити свою майстерність через самовираження свого світогляду, що не скуте давніми традиціями так, як мусульманська релігія забороняла зображати людей, тварин створених Всевишнім. У зв’язку з цим старі майстри передавали свої почуття, емоції в орнаменті. У творчості кримських татар орнамент є цілим світом, в якому кожен елемент має своє символічне значення. Сучасні майстри намагаються відновити на основі давніх традицій кримський стиль через інтерпретацію і стилізацію етнічних мотивів.

Художня мова орнаменту образна. Виконуючи завдання декоративного значення, він є засобом вираження народного світогляду. Сьогодні фольклор стає актуальним, він органічно вливається в оформлення інтер’єру, дизайн одягу, з національною вишивкою і ткацтвом, відбивається в декоративному формоутворенні посуду з ручним розписом, де сучасні прикладники вміло, спираються на національні традиції, культуру і мистецтво, його традиційну символіку [6, С. 21-47].

Значення символів кримських татар мало чим відрізняється від інших народів, тому як всі народи об’єднує любов до Батьківщини, прагнення до збереження миру на землі, зацікавленість в благополуччі і продовження свого роду, надання значущості матері і батька. Від правильного розуміння символу як знака залежить сенс, інтерпретація твору мистецтва, навіть історичне і політичне значення. Кожен елемент, знак кримськотатарського орнаменту ніс смислове навантаження і мав свою назву, речі «розповідали» про свого господаря, несли в собі повну інформацію про його світогляди, родовому стані, сімейний стан [2, С. 161–164]. Орнаментальні елементи служили магічним засобом захисту від природних стихій, різного роду лих, хвороб, пристріту, злих демонів і духів [1, С. 4-8]. На жаль, мова символів поступово стала забуватися також як і їх назви.

Майстри-прикладники успішно використовують в різних композиціях найбільш популярний мотив семантичного значення «древо життя» або «вазон», що символізують сімейний рід і його продовження. У кримськотатарською орнаменті «древо життя» пов’язане з життям всього роду, його благополуччям, побажанням чоловікові фізичної, чоловічої сили, достатку, мощі, родючості, продовження роду. Зображення родового древа будується в симетричній композиції, де в центрі розташовано чоловіче начало (символ кипариса), по краях жіночі (зображення граната) і дитячі знаки, яке визначало його як родовий герб – амулет, знак миру, благополуччя, єдності сім’ї і процвітання [7, С. 35-43]. «Древо життя» як образотворчий елемент часто застосовують в розписах тканин, кераміки, вишивки національних костюмів і предметів декору інтер’єрів [5, С. 883-887].

У мусульманському мистецтві для зображення людини використовували алегорію квітів. Роза – символ людини в розквіті сил в своєму життєвому і духовному втіленні – символ жінки-матері, як джерела тепла і любові, добра і милосердя. Тюльпан – символізує «освідчення в коханні» в орнаментики кримських татар позначають молодого юнака. Утворюючи коло навколо троянди, тюльпани символізують турботу і захист про жінку-матір. Спирається весь орнамент на трикутник, що позначає землю, основу існування.

Орнамент «ЕГРІ дав» — вигнута гілка, усипана безліччю квітів і плодів, символізує в кримсько-татарському мистецтві райський сад, нескінченне цвітіння, вічну гармонію і досконалість. Знаки композиції відповідають трьом основним етапам у житті жінки – юність, зрілість, старість, утворюючи коло (колесо часу). Ритм дрібних елементів — символізує «Берекет», щоденна праця, що приносить духовне, фізичне і матеріальне благополуччя. У сучасному етнічному костюмі знайшли своє місце мотиви квітів, плодів, райських садів з урахуванням їх символічного контексту.

Оригінальним сюжетом є зображення вітрильних кораблів на фон райських садів. Кораблі зображуються у вигляді човна з квітучим райським садом з видом куполів східних ханських палаців і мечетей [3, С. 78]. Форми кораблів різноманітні у вигляді перевернутого півмісяця, літери «П», коромисла. У всіх декоративних композиціях простежується присутність квітучих квітів, струнких кипарисів, ростуть райські яблука, у вигляді трилисника зображена віщий птах Рух (Сирин – у слов’ян). Тюльпан – символ людини, чоловіки, юнаки – знаходиться всередині зображення храму-мечеті, символі поклоніння і покори Аллаху, розташованої в свою чергу на кораблі. Човен – знак руху, шляхи. По праву і ліву сторони, плоди і стебла з дрібними елементами, що говорять про повсякденні турботи, що супроводжують людину в його житті [4, С. 883-887]. Поверх гілочок сидять два ангела, що записують діяння людини.

Рай зображується сучасними майстрами у вигляді міста, розташованого під пишним фруктовим деревом (використовується рослинний елемент «бадем» мигдаль, «армутли»  – груша), який нагадує старий Крим. Образ міста з його строкатими куполами, високими мінаретами, райськими деревами, квітами, тваринами і птахами, небом усипаним зірками і півмісяцями («ай») ставав улюбленою складовою частиною декоративної композиції, можна спостерігати в роботах, виконаних у техніці кераміки, аплікації, вишивки і гобелена [8, С. 18-26]. В композиції серед будинків видніються величні мінарети, відмінна риса ісламської архітектури, невід’ємна частина міст і історії півострова. Використання теплих кольорів і ніжного рослинного орнаменту передає настрій радості і доброти.

Сім’я це одна з найважливіших клітинок суспільства, тут народжуються діти, формуються цінності, відбувається передача досвіду, навчання. Особливу радість приносять молоді сім’ї, які тільки починають цвісти і розуміти щастя сімейного життя. Центральним символом композиції –тюльпан (символ молодого чоловіка). Усередині тюльпана зображена троянда – знак жінки [7, С. 35-43]. Таке поєднання зображень уособлює єднання хлопця і дівчини, скріплених узами любові. У підстави композиції розташована човен, символ шляху і руху. Цей знак несе в собі побажання подолання перешкод на життєвому шляху і збереження сімейних цінностей протягом усього життя. Плоди – квіти, які ростуть з центрального знака, зображені стиглими, розкритими, щедро роздають свій вміст на благо процвітання і благополуччя [9, С. 103–107].

Висновки.

На підставі вище викладеного можна сказати, що сучасний кримськотатарський орнамент різноманітний, багатий малюнком, технікою і технологією виконання. Має широку національну колористичну гаму, системоутворюючі елементи і типи орнаменту, принципи угруповання образотворчої форми.

Культура Криму є надбанням не тільки кримчан, але і всього світу. Тому збереження і продовження безцінної спадщини — один із шляхів, що ведуть до злагоди, порозуміння між народами, взаємозбагаченню культур, вирішення багатьох проблем, гостро стоять на сьогоднішний день.

Список використаних джерел

  1. Абдулганиева М. Возрождение истоков / М. Абдулганиева –Авдет – – С. 4-8.
  2. Бессарабова Е. В. Использование национальных компонентов в дизайн-проектировании современного костюма / Е. В. Бессарабова – Журнал «Глобальный научный потенциал». – – № 12(45). – С. 161–164.
  3. Куфтин Б. А. О материальной культуре татар: Южный берег. Полевая тетрадь / Б. А. Куфтин. — М.: МАЭ, 1924. – С.
  4. Селеметова А. Значение символики в крымскотатарском орнаменте / А. Селеметова – Молодой ученый №6. – – С. 883-887.
  5. Спасская Е. Ю. Татарская вышивка старокрымского района: по материалам А. М. Петровой / Е. Ю. Спасская – Известия Восточного факультета Азербайджанского гос. ун-та им. В. И. Ленина. Сер.: Востоковедение. – – Т.1 – С. 21-47.
  6. Спасская Е. Старокрымские узоры / Е. Спасская – Известия общества обследования и изучения Азербайджана. Баку – – С. 35-43.
  7. Чурлу. М. Крымскотатарский килим. Прошлое, настоящее, будущее…: [Об истории ткачества крымских татар] / М. Чурлу – Этнография Крыма ХIХ-ХХвв. и современные этнокультурные процессы. Материалы и исслед. – 2002. – С. 18-26.
  8. Чепурина П. Я. Орнаментальное шитьё Крыма. / П.Я.Чепурина – М. – Л. – 1938. – С.
  9. Чепурина П. Я. Татарская вышивка / П.Я.Чепурина – М. — Л., «Искусство» – – № 2. – С. 103–107.

Поделиться публикацией

210 Просмотров